Тема «Франція»

Мета:

Освітня: дати уявлення про соціальну структуру, причини та основні події релігійних війн у Франції; дослідити процес зміцнення королівської влади; закріпити переконання у тому, що релігійний фанатизм призводить до  протистояння й війни, загибелі людей.

Розвиваюча: розвивати у дітей знання про країни Європи у нові часи; сприяти розвитку в учнів вміння застосовувати отримані знання, аналізувати і узагальнювати інформацію; розвивати зацікавленість учнів у вивченні нового матеріалу за допомогою інформаційних технологій.

Виховна: виховувати в учнів любов до історії, продовжувати роботу над вихованням в учнів працездатності, самостійності, уважності.

Завдання уроку: вивчити нові поняття, матеріал;навчити самостійно працювати з інформацією; закріпити вивчений матеріал; навчити взаємодіяти.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний; евристичний

Тип уроку: комбінований

Основні поняття та терміни: «буржуазія», «Реформація», «громадянська війна», «Варфоломіївська ніч», «сеньйор», «секуляризація», «Генеральні штати»; «гарант», «централізована держава», «громадянська війна», «гугенот».

         Основні дати та події:

1562 р. — початок громадянських війн;        

1572 р. — Варфоломіївська ніч;

1594–1610 рр. — роки правління Генріха IV Бурбона.

•1586–1642 рр. — роки життя Рішельє Армана Жана дю Плессі.

Обладнання: підручник, історичний атлас,комп’ютери.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Учні заходять в клас і сідають на свої місця.

ІІ Актуалізація опорних знань, умінь та навичок (слайд 2)

Повторення вивченого матеріалу, проводиться у вигляді усного опитування

Бесіда

1. Поясніть термін «реформація».
2. Що таке «індульгенція»?
3. В якому році відбувся розподіл християнської церкви – на православну та християнську?
4. Греко-католицька церква в Україні утворилась?
5. «Контрреформація» - це…?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Франція завершила до кінця XV ст. об’єднання своїх земель і стала найбільшою в усій Європі державою за територією та кількістю жителів. У Франції проживало близько 15 млн. жителів. Об’єднання країни створило сприятливі умови для подальшого економічного зростання та зміцнення влади.

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Оголошення теми та мети уроку (слайд 3)

Централізація влади

У ч и т е л ь. Наприкінці XV ст. завершилося об’єднання Франції. Уже за Людовіка XI (1461–1483) Франція набула ознак централізованої держави.

Робота зі схемою (слайд 4)

Робота з поняттями

Учитель пропонує учням дати визначення поняттю «централізована держава» і записати його у зошит (слайд 5).

Централізована держава— політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної структури при утвердженні у країні єдиної влади короля, єдиних законів, єдиних органів управління, єдиних податків та постійної армії.

У ч и т е л ь. Влада короля  у Франції з часом стала настільки сильною, що Франциск I (1515–1547) перестав скликати Генеральні штати, а найважливіші рішення приймав, радячись з довіреними людьми, що входили до королівської ради. Для затвердження нового закону йому було достатньо написати «Бо така воля наша». Проте влада потребувала підтримки. Хто ж міг підтримувати владу короля?

Стани французького суспільства

Творче завдання

         Учитель пропонує учням познайомитися з історичними документами, схемою (слайд 6), та зображеннями «Стани французького суспільства» (слайд 7-8), та відповісти на запитання.

Робота з історичним текстом 1

Текст 1

За своїм становищем і гідністю кожен із жителів може належати до одного з трьох станів.

Під дворянством мають на увазі тих, хто користується привілеєм не сплачувати податки та зобов’язаний тільки особистою військовою службою.

Третій стан складається з людей пера, яких називають людьми довгої мантії, — купців, ремісників, плебеїв і селян — та з людей мантії, хто має ступінь президента або радника або носить подібне звання, стає дворянином і привілейованим через обійману ним посаду і вважається таким протягом свого життя(М.Суріано.Коментарі про королівство Франції // История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 210–211).

Текст 2

Король у здійсненні влади спирався на дворян, дворяни у свою чергу підтримували короля — гаранта їхнього привілейованого становища.                     Із затвердженням абсолютизму король брав на себе турботу з утримання дворянства. Одним із важливих джерел утримання дворянства була військова         служба.

Із часом французьке дворянство поповнювалося багатими людьми з міських верхів: міською знаттю та іменитим купецтвом. Дворянське звання отримував той, хто купував дворянські землі, і той, хто обіймав певну посаду у державному апараті, і той, хто купував посаду місце судді, прокурора, міського радника(Удальцова З. В. , Карпов С. П. История средних веков. — М., 1991. — С. 228–229).

Запитання       

         1. Назвіть стани французького суспільства.

         2. Чи можна стверджувати, що французьке дворянство було замкненою соціальною групою? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Кого можна віднести до «дворянства шпаги»?

4. Яким чином «люди довгої мантії» могли стати дворянами?

5. Хто входив до третього стану?

За допомогою карти «Франція у XVI — І пол. XVII ст.» (слайд 9) та розповіді вчителя учні заповнюють таблицю «Громадянські війни у Франції» (слайд 10 - 13).

У ч и т е л ь. У XVI ст. у Франції, як і в інших європейських країнах, почалася  боротьба між феодалізмом  і  капіталізмом. До Франції  у цей час проникають реформаційні вчення. Особливо тут поширився кальвінізм, тому ця боротьба, перетворившись на релігійну, і набула характеру громадянських воєн.         

Орієнтовний варіант таблиці

Розповідь вчителя (слайд 14).

Варфоломіївська ніч - назва події, що відбулася в Парижі в ніч з 23 на 24 серпня 1572 р.Це «побиття» гугенотів, які зібралися на весілля французької принцеси Маргарити Валуа і Генріха Бурбона, короля Наварри (майбутнього короля Франції Генріха IV).

18 серпня. 1572 р. відбулося це весілля – символ миру, що був укладений між католиками та протестантами Франції після релігійних війн, які йшли з 1562 р. На церемонію до Парижу з'їхалися найбільш знатні представники гугенотського (протестантського) дворянства з півдня Франції. Але в Парижі, більшість населення якого залишалося католицьким, почали поширюватися чутки про гугенотську змову з метою вбивства короля Карла ІХ. 22 серпня 1572 р. адмірал Коліньї, вождь гугенотів, був поранений пострілом з аркебуза в руку. Той, хто стріляв, встиг сховатися. Як з'ясувало слідство, постріл був зроблений з будинку прихильника вождя католицької партії - герцога Гіза. Гугеноти зажадали від короля покарати герцога Генріха Гіза, винного, на їх думку, в замаху. У п'ятницю та в суботу засідав своєрідний «кризовий комітет»: король Карл ІХ, його мати Катерина Медічі, брат короля герцог Анжуйський та інші знатні вельможи. Як вважають деякі історики, на ньому було вирішено нанести попереджаючий удар гугенотам, знищити представників протестантської аристократії, що зібралися в Парижі. Вночі, біля 2 годин, до будинку Коліньї прийшли люди Гіза, до них примкнули солдати з королівської охорони. Вони вбили адмірала і викинули тіло на вулицю. Ворота міста були закриті, і почалося масове побиття гугенотів.

Вранці рознеслася звістка, що розцвів сухий глід на кладовищі Невінноубієнних, це було інтерпретовано як диво: нібито Бог показував, що католики почали «святу справу». Різанина тривала ще тиждень, перекинувшись з Парижа в провінційні міста Бордо, Тулузу, Орлеан, Ліон. Історики вважають, що в Парижі загинули понад 2 тис. осіб. Загальна кількість загиблих по всій Франції в погромах наприкінці серпня – на початку вересня 1572 р. була не менше 5 тис. чол., хоча найчастіше називають цифру – 30 тис. жертв погромів.

В листах, розісланих європейським правителям, уряд Карла ІХ стверджував, що король не робив замах на релігійну свободу підданих. Нібито побиття гугенотів було ліквідацією змови проти короля, але втручання паризької черні призвело до зайвого кровопролиття. Але папі римському Григорію XIII і іспанському королю Філіпу II Катерина Медічі писала, що Варфоломіївська ніч була здійсненням її плану відновити католицьке єдиновірство в країні.

Повідомлення учнів «Діяльність кардинала Рішельє» та «Людовік ХІV». (слайд 15 - 16)

V. Закріплення знань учнів

Бесіда за запитаннями (слайд 17).

1. Доведіть, що у Франції в XVI ст. почалося формування абсолютизму.

2. Як три події в історії Франції 1572, 1589 і 1598 років вплинули на життя простих французів?

Висновок (слайд 18)

На уроці було розглянуто соціальну структуру, причини та основні події релігійних війн у Франції; досліджено процес зміцнення королівської влади. Розглянуто відомих історичних діячів, визначено їх внесок в історію Франції.

VІ. Домашнє завдання (слайд 19)

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про Філіппа II.

3. Підготувати повідомлення про Карла V.

Інтернет – ресурси

1. worldhistory.ucoz.ua

Презентація "Франція" - /prezentacija4.ppt