Урок 26                                                Дата:

Тема:  Україна в роки гетьманування Івана Виговського

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам та їх вчинкам, виховувати інтерес до історії рідної країни та повагу до визначних діячів.

Основні поняття: «Гадяцький договір», «Конотопська битва», «громадянська війна», «федерація»

Обладнання: карта України, атлас «Гетьманська Україна за Івана Виговського (1657-1659 рр.)»,  портрет  І. Виговського та Юрія Хмельницького, картки з документами а матеріалами.

Основні дати:

1657-1659 рр. - гетьманування Івана Виговського

Травень 1658 року – антигетьманське повстання

16 вересня 1658 року – Гадяцький договір

24-28 червня 1659 року – Конотопська битва

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;

• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та укладення Гадяцького трактату;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.

Епіграф уроку:

-         Пане гетьмане Хмельницький,

Батю Зиновію наш чигиринський!

Не хочемо ми Івана Виговського,

Бо він близько мостивих панів живе…

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, планом та очікуваними результатами уроку (слайд 1-3)

План уроку:

1.     Перше гетьманство Юрія Хмельницького

2.     Іван Виговський (1657-1659)

3.     Гадяцький договір

4.     Українсько-російська війна

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда:

1.     Які основні положення українсько-московського договору 1654 року?

2.     Чи пішли б ви на місці Богдана Хмельницького на укладення Московського договору?

3.     Які найважливіші результати для України мала Національно-визвольна війна у 1648-1657 рр.

4.     Які умови Віленської угоди 1656 року?

5.     Чи відобразилась вона на становищі Української козацької держави? Якщо так, то яким чином?

6.     Чи можна вважати правомірним, що Хмельницький після укладення Віленської угоди між Москвою та Польщею пішов на союз із іншими державами?

7.     Як розвивались воєнні події у 1656-1657 рр.?

8.     Чи можна назвати їх успішними у 1657 році?

9.     Яке значення діяльності Богдана Хмельницького для України? Як ви  особисто ставитесь до його постаті?

IV. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя: Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті Б. Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася такими факторами:

1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави.

2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.

3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.

4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві.

5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

6. На Запорозькій Січі назрівав соціальний вибух. Запорожці вимагали для себе платні. Вони домагалися права безперешкодно ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння, лунали також заклики йти походом на городову старшину.

7. На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання — ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Перше гетьманство Юрія Хмельницького (слайд 4-6)

Розповідь учителя:

По смерті Б. Хмельницького у липні 1657 року старшина послухавши його передсмертних прохань пішла на утвердження монархічної форми правління і проголосила гетьманом його молодшого сина Юрія Хмельницького.

Виступ учня із випереджаючим завданням: короткою біографічною довідкою про Ю. Хмельницького.

2.     Іван Виговський (1657-1659) (слайд 7-9)

Виступ учня із випереджаючим завданням: короткою біографічною довідкою про І. Виговського

Робота з таблицею. Учні відповідають на запитання:

 «Так було зроблено перший крок до здійснення державного перевороту. У другій половині жовтня Виговський скликав козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обрала його повноправним гетьманом України. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. Царський посол, який прибув до Чигирина після смерті Хмельницького, привіз вимоги царя щодо скорочення козацького війська, очолення козацьких полків російськими полковниками, надходження всіх податків у царську скарбницю, щоб старшина була із Москви, а Київський патріарх був залежний від Московського. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський» (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С. 163–164)

Питання для обговорення та аналізу:

1.      Визначте основні засади зовнішньої політики Виговського.

2.      Якими були основні засади внутрішньої політики Виговського?

3.      Чи правомірним є зближення Виговського із Туреччиною та Швецією? З якою метою він це робить?

4.      Чим була спричинена поява опозиції в середині держави до гетьмана Виговського?

5.      Чому на вашу думку Виговського не підтримувала Запорозька Січ?

6.      На заяву московського посла, що Україна — це «гілка, відламана від природного кореня Великоросії», Іван Виговський відповів так: «Нехай Великоросія буде Великоросією, а Україна — Україною». Якого ставлення до України з боку Москви домагався І. Виговський.Яку позицію він посів у відносинах з Росією?

Розповідь учителя: Полтавський Полковник Мартин Пушкар зібравши раду полтавського полку зробив заяву стосовно того, що гетьман Виговський самовільно вступив в союз із поляками і Кримом з метою продати їм Україну,  тож треба рятувати рідну неньку за будь-яку ціну. Виговський направив у Полтаву посла в з метою найти примирення але останнього  відправили під вартою до московського воєводи.

3.     Гадяцький договір (слайд 10-12)

Робота в групах (парах) із текстом підручника ст. 174 -175 та уривком із документа

Документ 2. Із «Гадяцького трактату», укладеного між Річчю Посполитою і Військом Запорозьким (6 вересня 1658 року)

«1. Релігія грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби зіставалася при своїх прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по всіх містах, містечках і селах... Тій же грецькій релігії надається право свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і поправляння старих... А унія, що викликала досі змішання в Речі Посполитій, касується...

2. Вся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Руського і належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто ці три народи мають зіставатися непорушно, як були перед війною в границях своїх і при свободах своїх згідно з законами...

3. Війська Запорозького число має бути 6 тисяч, під владою гетьмана руського, згідно із стародавніми вільностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх цільностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але, навпаки, підтверджуються всякою повагою.

4. Гетьман військ Руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ Руських і Першим сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і одному з них король надасть гетьманство...

5. Гетьмани з Військом Запорозьким, відступивши від усяких за граничних протекторатів, більше до них приставати не мають... Посольств від за граничних гетьман не має права приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля...

6. Король і Річ Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів та інші уряди народу Руського». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на урокахісторії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 129–130)

Завдання

1-а група. Чи правильне твердження, що Гадяцька угода передбачала перебудову Речі Посполитої на федерацію трьох держав: Польщі, Великого князівства Литовського та України. Обґрунтуйте свою думку.

2-а група. Чи мав І. Виговський право укладати союз із Польщею після того як вже був укладений союз 1654 року із Московською державою? Відповідь обґрунтуйте.

3-я група. Як ви вважаєте, чи здобула ідея Гадяцької угоди загальної підтримки в Україні? Чому?

4.     Українсько-російська війна (слайд 13-20)

Розповідь-учителя: демонстрація на карті, робота зі схемою

100 тис московської армії + 60 тис опозиціонерів (лівобережні полковники,запорожці)

60 тис козаків + 40 тис хана Муххамеда-Гірея

VI.  Узагальнення та систематизація знань (слайд 21)

Узагальнюючі запитання

1. Козацький літописець зазначав, що в період гетьманування Виговського розгортається «...великий вогонь внутрішніх чвар і кровопролить, що спалював людське добро і знищував усе під корінь». Що він мав на увазі?

2. Ряд істориків вважають, що з початком гетьманування Виговського в Україні настає новий період — Руїни. Чи поділяєте ви цю думку? Дайте визначення цьому термінові.

VII. Підсумки уроку

У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна. Укладений із поляками Гадяцький договір не знайшов підтримки в більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави.

VII. Оцінювання учнів

VІІІ. Домашнє завдання (слайд 22)

1. Опрацювати параграф 22.

2. Дати характеристику Івану Виговському як історичному діячеві (за планом).