ТЕМА. Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві
МЕТА: сформувати уявлення про поняття «бароко» в європейській художній культурі, характерні риси стилю в архітектурі України; навчити виділяти риси бароко при стилістичному аналізі художніх творів; удосконалювати навички аналізу творів мистецтва, розвивати естетичний смак; формувати уміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, розвивати творчі здібності; виховувати інтерес до мистецтва і культури України, її історичним пам'ятникам.
ОБЛАДНАННЯ: репродукції творів бароко українських і зарубіжних художників та архітекторів; відеоматеріали.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
Учитель вітається з учнями.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Слайд 2
Вправа 1. «Ланцюжок» З наданих слів (античність, Культура східних слов’ян, Культура Київської Русі, Ренесанс, бароко, трипільська культура) створити «ланцюжок» послідовності культурних епох. Визначити яка культурна епоха не вивчалася раніше. По завершенню вправи учням показується
Слайд 3 «Перевір себе» з правильною відповіддю, згідно якої діти перевіряють свої результати.
Визначається культурна епоха з якою вони не знайомі: «бароко».
Вправа 2. Порівняй слайд 4
Пропоную вам порівняти пам'ятники української архітектури різних історичних епох за наступним планом.
• Виразні засоби (масштаб, пропорції, ритм, пластика об'ємів, фактура і колір матеріалів), які використовував автор.
• Композиція об'ємів і фасадів.
• Взаємодія зі скульптурою.
Зробіть висновок про історичну епоху (стилі) на основі аналізу.
Організація сприйняття слайд 5
Андріївська церква у Києві: первісний вигляд та сучасний вигляд
Слово вчителя
Минулого року в 9 класі на уроках художньої культури ви вже мали змогу ознайомлюватись із стилем епохи бароко. Тож давайте пригадаємо, що це за стиль і де він виник. А допоможе нам в цьому ваше повідомлення, яке ви підготували на сьогодні.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ Коротке повідомлення учнів
Виникнення стилю бароко
Стиль бароко виник в Італії ще в XVI ст. і пов'язаний з ім'ям великого архі¬тектора і скульптора Лоренцо Берніні. Вже одна з перших його статуй "Давид" демонструє відмінність нового мистецтва Від мистецтва епохи Відродження. Статуя Давида зображена в динаміці — в момент кидання каменя; він весь у русі, напруженні. Саме такі риси притаманні стилю бароко. Для цього стилю зовнішнє вираження пристрасті та хвилювань стало важливішим за людські почуття.
Термін «бароко» означає "незвичайний", "вигадливий", "дивний", "химер¬ний". Першим зразком стилю бароко вважається церква Іль-Джезу, зведена в Римі архітекторами Джакомо Бароцці та Віньйола та Джакомо делла Порта. Інший великий архітектор Італії XVII ст. — Франческо Борроміні — створив ряд споруд, палаців і храмів, особливістю яких є характерна лише для бароко значна кількість прикрас, обрамлень дверей та вікон. Він першим почав оздоб¬лювати фасади скульптурними фігурами чи цілими групами, поєднувати найрізноманітніші будівельні матеріали. Для архітектури цього стилю характерні грандіозні будівлі. Переважно це були палаци королів, князів і світської знаті, а також церкви і монастирі. Фасади будівель прикрашали деталями, які час¬то повторювались. Архітектори широко використовували живопис, позолоту, всі види декоративного мистецтва. Особливо характерним став розпис стель найскладнішими багатофігурними картинами. Розписи плафонів створювали ілюзію безмежного простору. Майстрами декоративного малярства були П. де Картона, А. Поццо. Майстрами живопису — художник Ель Греко. Релігійні полотна писали — X. Рібера і Ф. Сурбаран, Рубенс. Чудові портрети і сцени придворного життя створив великий іспанець Дієго Веласкес.
• Запис до зошита дати та теми уроку.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Передумови формування стилю
Слово вчителя
Слайд 5
Інформаційне повідомлення (вчитель)
В українській ментальності тоді витав козацький дух. Як зазначає М. В. Гоголь, саме козацтво "накинуло свій характер і, можна сказати, колорит на всю Україну". Козацтво стало тією верствою, що повело народ до власної державотворчості, національної свідомості, до утвердження кращих прагнень до свободи, правди і краси. Все українське суспільство пройнялось надією на волю, динамічним прагненням до визволення, енергією діяння і вірою в справедливість Божого промислу. Земне ніби з'єдналось із небесним, тому в цей час в українську культуру природно входять барокові мотиви. Еліта (козацька старшина, професійні письменники, художники, зодчі) сприйняли ті мотиви як свої, а низи поступово трансформували їх по-своєму, з'єднавши з давнішими (архетипними) традиціями єдності побожного і людського. Адже козаки виступили на захист рідної землі і православної віри, і волі.
Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність. Прикметні риси європейського бароко в українській архітектурі набули яскравої своєрідності. Тому дослідники українських барокових споруд послуговуються терміном українське, або козацьке бароко. Найбільшою самобутністю відзначаються барокові споруди на землях Гетьманщини й Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи. Проте пам'ятки української барокової архітектури збереглися і в Західній Україні та в дерев'яному народному будівництві всіх українських земель.
- Перегляд відео «Козацька звитяга» № 1.14; «Козацька звитяга»№2. 15.
Питання для обговорення
• Назвіть гетьманів, які сприяли розквіту барокової архітектури в Україні. (Іван Мазепа – 26 соборів та дзвінниць на його кошти, Данило Апосто – продовжив будівництво храмів)
• Пригадайте назви деревяних церков, про які йшла мова у фільмі. (Миколаївський собор Медведівського монастиря, Запорозька деревяна церква у Новоселищі)
• З якого матеріалу вирізали твори скульптори козацького бароко? (З дерева)
• Хто був найвідомішим майстром деревяної скульптури у Львові? (Іоан Пінзель)
• Назвіть живописні предмети, які були розповсюджені в часи бароко в Україні (Ікона, портрет)
Плакат на дошку «Назви архітектури бароко»
Архітектура бароко
Слово вчителя
Слайд 6
Одним із найвидатніших діячів культури в Україні XVII ст. був Київський митрополит Петро Могила. Із його ім’ям пов’язують розквіт української барокової архітектури. Під його керівництвом було оновлено чимало старовинних монастирів і храмів України: Видубицький монастир, собор Софії Київської і Києво-Печерська Лавра. Церковне книгодрукування при Києво-Печерській лаврі, яким також опікувався Петро Могила, сприяло розвитку українського графічного мистецтва.
Слово вчителя
Уточнимо ще раз характерні риси українського бароко.
Плакат на дошку «характерні риси українського бароко»
• пластичні архітектурні форми;
• використання декоративних деталей, виділених на оштукатурених стінах;
• застосування куполів цибулинної і грушоподібної форм.
Шедеври світової архітектури українські барокові споруди:
• Софійський та Михайлівський Золотоверхий собор в Києві,
• Хрестоздвиженський у Полтаві (1709 р.),
• Покровський у Харкові (1689 р.).
• Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696— 1701 рр.),
• церква Всіх святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври (1696— 1698 рр.),
• Церква Катерини в Чернігові (1716 р.),
• Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732р.),
• Собор св. Юра у Львові (1747-1762 рр.).
Визначальні прикмети бароко:
1.Знову спостерігається нахил до ускладненої форми (як у пізній готиці). 2.Повертається дотичний теоцентризм (тобто погляд на Бога як на вершину досконалості, серцевину буття), але зберігається й антропоцентризм, лише тепер людина трактується не як противага Богові, а як найдосконаліше його творіння.
3.Замість світської спрямованості ренесансу в часи бароко знову релігійне забарвлення усіх сфер культури, як у добу середньовіччя.
4.Замість визволення людини від пут соціальних та релігійних норм знову помітне посилення ролі церкви і держави.
5.Зберігається античний ідеал краси (його можна уособити в образі Венери Мілоської), але робиться спроба поєднати його з християнським ідеалом (уособлення в образі Сикстинської Мадонни), тобто йдеться про поєднання краси духовної і фізичної, внутрішньої і зовнішньої, в цілому відбувається примирення традицій античної і християнської.
6.Як і ренесанс, бароко зберігає увагу до природи (і в науці, і в мистецтві), але тепер природа трактується не як противага Богові, але як шлях пізнання досконалості і благостини Творця".
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда за питаннями
- Який мистецький стиль ви розглянули на уроці? Як пов’язані козаки із цим стилем?
- Що стало причиною виникнення козацького бароко?
- У яких видах мистецтва найяскравіше відобразився стиль бароко України? (архітектура, скульптура, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво)
- Назвіть архітектурні пам’ятки стилю бароко, які ви розглянули на сьогоднішньому уроці.
- Перечисліть визначальні прикмети архітектури бароко. (пластичні архітектурні форми; використання декоративних деталей, виділених на оштукатурених стінах; застосування куполів цибулинної і грушоподібної форм)
- Назвіть ім’я київського метрополита, за сприянням якого відбувся розквіт української барокової архітектури. (Петро Могила)
Прийом "Мікрофон" Слайд 7
Закінчіть речення:
«Стиль бароко вражає мене…»;
Колективна робота
На плакаті нарис будинка. Завдання: домалювати елементи, які нададуть споруді особливостей бароко.
VI. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
На завершення хочу привести такий приклад із природи – вода в природі не буває чистою, завжди в ній є розчинені якісь домішки від русла по якому вона тече. Так сталось і із європейським стилем бароко в Україні. Він не залишився таким чистим і первозданним, українці побачили своє відображення в ньому. Надали своїх рис, колориту.
А це свідчить про те, що українська нація талановита, розумна і заслуговує на своє чільне місце в світовій культурі.
Українське бароко – це феномен.
VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель оцінює роботу учнів.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати параграф 9 ст.50
Зробити замальовки архітектурних споруд доби бароко.
| 
